Sunday, March 27, 2016

7 ідей весни

  
  1. Очищення!

Почистити особистий простір і простір, у якому ти живеш. Прибирати ніхто не любить :) І я теж :) Але можна потихеньку і регулярно! Або шматочок за шматочком. Пройтися вологою шматиною по квартирі і вже краще дихається! Активно чистити голову, стіл і шафу мені дається гірше, ніж прибирати :)
 
  2. Візит до косметолога

Як продовження очищення :)

 3. Піші, або ж велопрогулянки

Якщо взяти фотоапарат або когось за компанію час пролетить швидко і приємно. Якщо на одинці, то кроки й весняне повітря добре прочищають голову й душу від поганого (див. п. 1).

4. Подорож під час вікенду

У якесь найближче місто чи щось таке. А через каучсерфінг знайти local insiders :)

5. Посиденьки на відкритих терасах

Окей, скоро у Львові буде купа цих терас і ніде пройти :) Але минулого літа я полюбила зрідка пити в деяких місцях каву... і одного разу вино :)

6. Зустріти захід сонця з келишком вина в руках

Для цієї затії дуже бажано мати компанію і наплічник скажімо з шоколадкою до вина. Шампанське теж підходить! І вам дуже потрібно видертися на якийсь найближчий пагорб для краєвиду!

7. Робити щось нове!

Особливо таке нове, на яке не наважувалися раніше!





Нехай у вашому серці побешкетує легкий весняний вітер, адже життя починається знову






Тиха мудрість



Якою ти відчуваєш свою бабусю? Як її звати?
 
Надійка: Її звати Надія і тиха мудрість - це про неї. Вона причетна до того, що мене також так назвали. Мама дуже чекала хлопчика. Бабуся ж казала, що якщо буде дівчинка, то нехай це буде Надія. Мама погодилася, бо відчувала, що все одно буде хлопчик.


Всі, кого я знаю дуже працьовиті, але моя бабуся особлива. От, уяви собі, що маючи двох дітей і чоловіка, вона працювала у школі вчителькою, класним керівником і ще й методистом. Щовечора перевіряла зошити. Займалась городом. Часто до четвертої ночі читала книжки, а вже о восьмій вставала і йшла на роботу. Я не знаю як це все було можливо. Справді. 
 
Бабуся досі має господарку. Про всіх піклується. Лише цього року ми з чоловіком вмовили її не дбати про усі свої городи водночас. Раніше бабуся проходила кілометри, щоб посапати город. Сапкою! Неймовірна просто! Вона вірить, що все має бути саме так.
 

Ми дуже різні з бабусею. І це не раз ставало причиною суперечок. Для неї мій оптимізм занадто рожевий. А її песимізм для мене занадто чорний. Знаєш, це непогане поєднання кольорів. Але, але... це було складно.
 
Піклуватися про іншого - найважливіше для моєї бабусі. Вона завжди віддавала ласий шматочок комусь. Ніколи не залишала нічого собі. Роками ходила на роботу в одному костюмі. Інші вчительки одягались красиво. А вона робила все для того, щоб збудувати хату з чоловіком. Щоб дітям щось дати. Мені шкода, що вона не зазнала маленьких радощів. 
 
Чого б ти хотіла навчитися від неї?
 
Надійка: Так само смачно готувати і багато працювати. Я часто критикувала її за те, що вона забагато зусиль витрачає на господарство. А зараз, коли в мене маленька дитина, я дуже ціную продукти без краплинки хімії. Я перепросила за цю критику. Якщо в мене буде свій дім, то в мене буде і свій город, і свої кури і, напевно, навіть коза!
 
А який твій, можливо, найулюбленіший спогад про бабусю? 
 
Надійка: Найулюбленіший спогад про бабусю... Зараз мені складно сказати, бо одразу стає сумно. Адже бабуся залишилася в Збаражі. Пригадується як ми з чоловіком їхали в Олександрію. Як вона плакала. Це те, що на поверхні й одразу стає боляче. 
 
Напевно різдвяні спогади найулюбленіші. Бабуся завжди перетворювала різдвяний стіл на казку саму по собі. Ця тема гідна окремої кулінарної книги. Внаслідок операції “Вісла” її родина змушена була розпочати нове життя на українських землях. Ця непроста родинна історія навчила її смачно готувати з дріб’язку. Проте, на Різдво завжди було багато всього. Душа могла відірватися. І ще на Пасху. Перше, що пригадується це фарширована риба та рогалики з горіхом. 
 
Уяви, що у вас кілька днів лише для вас двох. Що б ти разом із нею робила?
 
Надійка: Я би дала їй погратися з Богданою. Бабуся зараз дуже за нею сумує. Вона мріє читати Богдані книжки та гуляти з нею. Я почувала себе вже достатньо дорослою, коли у 26 років народила Богдану. Я настільки насолоджувалась материнством, що протягом шести місяців нікому крім чоловіка не давала її на руки. Все сама. Тому бабуся дуже мало часу проводила з Богданою. Коли ми приїдемо до Збаражу, то я їх залишу просто удвох. Для неї це буде найкращий подарунок.
 
Лодзь, грудень 2015

Sunday, March 20, 2016

Spring feelings


Весною завжди почуваєшся інакше.
Завжди хочеш щось змінити.
Завжди шепочеш собі багато хорошого.. 





Завжди маєш більше сміливості.


   Я люблю передчуття весни. Повітря таке, яким хочеш багато дихати. Небо синє-синє. Красиві заходи сонця повертаються. Вдень сонячно!
  Останнім часом шматочок всесвіту над Львовом не дає собі ради з питанням "чи вже давати остаточно весну чи ще може трішки зими?". Дуже хочеться, аби він пошвидше визначився, бо терпіти сірість вже сил нема. Хочу синього-синього неба, класного повітря і тепла. І ніякої сірості за ранковим вікном... ні, ні, ні.
  З передчуттям весни мені вмикається режим особливої хоробрості і бажання змін :) Минулого року десь о цій порі це привело мене на танго. І тепер я хочу повернутися назад. Мені подобалося і було цікаво. І не було, насправді, причин відмовлятися. 
  А ще я тепер в режимі "дівчинка-дівчинка" намагаюся дати раду своїй шкірі. Інфекція з правої щоки вперто не хоче тікати. І я себе тихенько вмовляю піти ще на один сеанс чистки голками. Після юзання протизапального гелю шкіра стала виглядати краще і висипка зменшилась. Але нікуди не зникла. Неприємно стикатися з таким, коли ніколи в житті нічого подібного з тобою не ставалось :) На фоні цього стала більше цікавитися доглядом за обличчям, розжилась гарною тоналкою і баночками від "ЯКА". "ЯКА" - українська органічна натуральна косметика (не тестується на тваринах). Наразі дуже подобаються мені ці дві баночки. 
  Скоро ставатиме все тепліше і тепліше! Піші та велопрогулянки! Відкриті тераси (які не дратують тоді, коли сама там п'єш каву :) Пікнічки на свіжому повітрі. Маленькі подорожі! Весною життя починається знову!