Вересень 2016
Це таке благословіння брати мій жовтий варшавський термокухлик з собою (з кавою) в ці холоднющі осінні дні.
Мені все частіше трапляються хлопці й молоді чоловіки з книжками в транспорті. Захопливо читаючі. Особливо запам'яталися двоє друзів у шостому трамваї, з носами в книжках :) А ще мені трапляються якісь дуже творчі особистості. Чорнявий хлопець в 53 автобусі. В чорному пальто. З темно синім шарфом. Профіль обличчя немов з портрету якогось художника XIX ст. Чорні вусики й маленька борідка. Тонкі граційні пальці. А ще дівчина в рудому довгому пальто. Поділ якого розвівався над бруківкою проспекту Шевченка. Із скрипкою за спиною. Думаю вона грає дуже красиву музику, бо невже може бути інакше?
Хочеться лише грітися, читати щось хороше і пити літри гарячого чаю. Одного дня мої пальці точно не мерзнутимуть.
Жовтень/листопад 2016
Мені дуже подобається їздити ранковими трамваями. Перша в моєму життя рутина, яка справді мені подобається. До речі, картонні проїздні на місяць листопад були дуже красиві!
Надихають ранкові татусі в трамваях. Це значить, що мами зранку мають час для себе і спокійно добираються на роботу. Мені хочеться саме так все уявляти.
В маршрутці трапився лише один цікавий епізод. Маленький хлопчик зручно вмостився на колінах у тата. Щосили набирав у груди повітря й дмухав на мініатюрний пропеллер-вітрячок. І дивився як той крутився завдяки його зусиллям :)
А наприкінці листопада.... сталась справжня зима! З суботи на неділю Львів замело. 20 см снігу це вам не жарти, а слизькі дороги, вітер ... і гірлянди вдома :) Якнайкращий час для затишного перегляду фільмів та гарячого чаю!
На вулицях було настільки слизько, що доводилося балансувати за секунду до падіння. Було незвичним те, що щоденна рутина так різко стала на два порядки складнішою. Все ж було дуже красиво :)
Хочеться пахнути мандаринками, жувати цукерки і жити під ковдрою! Думається лише про грудневого Миколая та листівки, що ось-ось я вже надсилатиму. Одного вечора прямо попереду мене нізвідки вигулькнув хлопець з кулькою та подарунковим пакетом. Ще якийсь тиждень-два і весь старенький центр Львова буде повен людей з такими пакетами :)
Найкращим спогадом про цю осінь будуть декілька красивих світанків осінніх і зимових. Які ставалися саме тоді, коли думаєш "ой всьо, здаюся". Проте, коли понад головою розвертається найкрасивіша картина в твоєму житті наче спеціально для тебе, то як можна здаватися?
P.s. а в тебе вже миготять електричні зимові гірлянди-вогники? вже можна їх вмикати :)



