Літо схоже на маленького енергійного розбишаку. Воно постійно попереду і закликає його наздоганяти. Вплітає вітер у волосся й цілує сонячними промінчиками в носик. Приходить калейдоскопом тепла, "мрій про море" і зорепадів. Осінь натомість приходить мов давній друг/або ж давня подружка, яких бачиш рідко, але завжди звіряєшся при нагоді. Приносить з собою пледи, термоси, шурхіт вигорілого листя. Непомітно обіймає за плечі й питає "Я вже тут. Я з тобою. То де тобі болить, моя дівчинко?". І хвилею на тебе надходить усе, що так добре вдавалося приглушити доброму розбишакові за вином на відкритій терасі якогось із численних львівських закладів... Темніє вже після восьмої, повітря більше не лагідне й тепле. Від осені див не чекаєш, з нею ведеш тихенькі розмови про головне. Але ж осінь завжди по своєму особлива... Хорошої нам осені, що б вона не принесла з собою!
Дороге літо, дякую за ті декілька щонайпрекрасніших чудес, які зі мною сталися! І за те, що мені вдалося зробити щось особливе для інших :)
Дороге літо, дякую за ті декілька щонайпрекрасніших чудес, які зі мною сталися! І за те, що мені вдалося зробити щось особливе для інших :)
Oh take a chance and roll the bones
Cut off your hair
Unplug your phone
... Yeah try to forget all your enemies and debts
Cut off your hair
Unplug your phone
... Yeah try to forget all your enemies and debts




